Словник Української Мови
Буква
1. Розташовуватися, займати певний простір у якомусь напрямку (про територію, об’єкти, явища).
2. Витягуватися, простягати свої кінцівки або частини тіла (про людину або тварину).
3. Тривалий час відбуватися, тривати (про час, події, процеси).
4. Намагатися дістати, дотягнутися рукою до чогось.
Приклад 1:
– Тепер дайте мені їсти, – сказа – ла і, станувши коло столу саме проти світла, закинула руки за голову й почала простягатися, як чинила се звичайно по довгій утомляючій грі… Ми піднялися, урадувані її сло – вами… Однак вона не вспіла ще до кі – нця простягнутися,- вигиналася якраз найвигідніше, – коли саме в тій хвилі розлігся з кімнати, в котрій стояв інструмент, стра – шенний лоскіт, а відтак слабий жалісний зойк струн… Вона струхліла.- Резонатор тріс! – крикнула Ганнуся.
— Невідомий автор, “038 Kobilianska Olga Valse Melancolique Klasika Ukrayinskoyi Lit”