прострілюватися

1. (про об’єкт, простір) Піддаватися обстрілу, опинятися під вогнем; бути пробитим кулями, снарядами.

2. (перен., розм.) Ставати предметом уважного вивчення, критичного аналізу або пильної перевірки.

3. (про світло, промені) Пробиватися крізь щілину, отвір тощо, падати вузьким пучком.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |