просторічний

1. Властивий просторіччю, що вживається в просторіччі; нелітературний, розмовний з відтінком невибагливості, грубуватості або фамильярності.

2. Побудований, виражений засобами просторіччя; такий, що містить просторічні слова або звороти.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |