простість

Буква:П

Значення

Абстрактна якість, що характеризує відсутність складності, витонченості або надмірних деталей; зрозумілість, легкість у сприйнятті, виконанні або використанні.
Відсутність претензійності, пишноти, скромність у поведінці, побуті, зовнішньому вигляді; природність і невимушеність.
(У математиці, логіці) Властивість об’єкта (наприклад, числа, фігури, теореми) не розкладатися на простіші складові того ж типу; елементарність.
(Застаріле або в певних контекстах) Наївність, легковірність, недостатній розвиток розуму.

Граматичні форми:

н. простість, р. простості, д. простості, з. простість, о. простістю, м. простості, к. простосте