Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова “прослухати“; процес або факт ознайомлення з аудіозаписами, музичними творами, лекціями тощо на слух.
2. Процедура оцінювання чи відбору виконавців (музикантів, співаків, акторів), які демонструють свої здібності перед комісією, а також публічний показ нових музичних творів або виконавців.
3. Контрольне або таємне сприйняття розмов, телефонних переговорів, звукової інформації за допомогою спеціальних технічних засобів.
Приклад 1:
Уявіть собі юрбу людей, що прот ягом усього життя, а найбільше на схилі літ своїх, тугою, малодушністю, нехтуванням утіх, задумливим сумом, печаллю, страхом серед 157 достатку неослабно мучаться, і згадайте, що все це зло і рідне нещастя народилось від прослухання оцих Христових слів: “Шукайте спершу царства божого…” “Вернися у дім твій…” “Царство боже всередині вас є…” “Обмий спершу середину склянки…” Та вдячність Всевишньому за те, що ніколи не буває запізнілою праця над тим, що для людини є найнеобхідніше. Царство боже раптом, як блискавка, осяває душу, і для набуття віри потрібна одна лиш мить часу.
— Тютюнник Григорій, “Вир”