прославлення

1. Дія за значенням дієслова “прославляти“; надання широкої відомості, вихваляння чи вшанування кого-, чого-небудь, спрямоване на поширення слави.

2. У релігійному контексті: визнання та вшанування когось святим, акт канонізації; також — хвалебний молебень, гімн на честь Бога або святого.

3. (У переносному значенні) Піднесення, ідеалізація когось або чогось, часто надмірна.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |