Значення
-
У комп’ютерній техніці — спосіб організації обчислювального процесу, при якому на одному процесорі по черзі виконуються кілька програм, що створює ефект одночасної роботи з ними; метою є підвищення загальної продуктивності системи шляхом усунення простоїв процесора.
-
У ширшому сенсі — принцип роботи операційної системи або програмного забезпечення, що дозволяє одночасно виконувати або обробляти кілька незалежних завдань або процесів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мультипрограмування, р. мультипрограмування, д. мультипрограмуванню, з. мультипрограмування, о. мультипрограмуванням, м. мультипрограмуванні, к. мультипрограмування