просічка

Значення

1. Технічний термін, що позначає тонку металеву смужку, пластину або прокладку певної форми, яка використовується в механізмах (наприклад, у замках, зброї) для запобігання зношуванню деталей, регулювання зазорів або фіксації.

2. Розмовна назва тонкої, зазвичай металевої, пластини з прорізом або отвором, що виконує функцію шаблону для точного нанесення позначок, свердління отворів або як захисний елемент.

3. У переносному значенні — помилка, промах, невдача, невдала дія або ситуація, що виникла через неуважність або випадковість (за аналогією з технічною несправністю або неточністю).

Правопис та відмінювання