прокладка

[proklɑdkɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Технічний елемент, деталь (з металу, гуми, паперу, картону тощо), що розміщується між двома поверхнями для їх з’єднання, ущільнення, запобігання стиранню або регулювання зазору.

  2. Гігієнічний засіб у вигляді памперса, що використовується жінками під час менструації або для захисту білизни від виділень.

  3. Діалектне та розмовне позначення довгої, незручної або непотрібної дороги, об’їзного шляху.

  4. У електротехніці — ізоляційна пластина або шайба для запобігання електричного контакту між деталями.

  5. У будівництві та виробництві — шар матеріалу (наприклад, гідроізоляційного, теплоізоляційного), що укладається між основними конструкціями.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прокладка, р. прокладки, д. прокладці, з. прокладку, о. прокладкою, м. прокладці, к. прокладко

Більше записів