1. Який стосується прощання, виражає його або призначений для нього.
2. Який відбувається, здійснюється на прощання, перед розлукою.
3. Який завершує щось, є останнім перед закінченням, припиненням чогось (наприклад, діяльності).
Словник Української Мови
Буква
1. Який стосується прощання, виражає його або призначений для нього.
2. Який відбувається, здійснюється на прощання, перед розлукою.
3. Який завершує щось, є останнім перед закінченням, припиненням чогось (наприклад, діяльності).
Приклад 1:
Назавжди запам’ятала його рідну трохи зсутулену постать на тлі білокорих беріз, неповторну «світличну» усмішку і прощальний помах руки. Більше таким — здоровим і повноцінним — я його не бачила.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Вироблення і прийняття загального меморандуму «Карнавал мусить тривати далі, інакше йому настане кінець!» Прощальний обід-maestoso в монастирі Сан Джорджо. Страви дня: велика піцца пеппероні, менша піцца ляцароні, омлето венеціяно, спаґетті наполітано, котлето больоньєзе, риба-меч-у-тісті, брокколі, кальмар «спрут», гусак по-римськи, сардини корсиканські по-сицілійськи, торт «Тінторетто».
— Андрухович Юрій, “Перверзія”