Значення
-
Різкий, стрімкий наступ військ, спрямований на подолання оборони противника з метою виходу на оперативний простір або з’єднання з союзними силами; результат такого наступу — утворення бреші у ворожій обороні.
-
Раптове, значне досягнення у якійсь галузі знань, технологій або діяльності, що призводить до кардинального прогресу, подолання колишніх меж.
-
Різке, інтенсивне виділення, вивільнення або пробивання чогось назовні (наприклад, води, лави, енергії).
-
У переносному значенні — подолання важкої, тупикової ситуації, вихід із стану застою або кризи.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. прорив, р. прориву, д. проривові, з. прорив, о. проривом, м. прориві, к. прориве