противник

[protɪʋnɪk] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Той, хто перебуває у стані боротьби, суперництва або ворожнечі з кимось; супротивник, ворог.

  2. Той, хто заперечує щось, не погоджується з чимось; опонент.

  3. Військова одиниця, командування або держава, що є ворогом у збройному конфлікті.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. противник, р. противника, д. противникові, з. противника, о. противником, м. противникові, к. противнику

Більше записів