1. Той, хто перебуває у стані боротьби, суперництва або ворожнечі з кимось; супротивник, ворог.
2. Той, хто заперечує щось, не погоджується з чимось; опонент.
3. Військова одиниця, командування або держава, що є ворогом у збройному конфлікті.
противник
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
26 Симон-волхв — легендарний пророк і маг-чарівник, противник апостолів, визнаних християнською церквою. У Біблії («Діяння святих апостолів», гл.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
Тепер той чернігівський українофіл був ярий противник усього спеціально українського і прихильник псевдокосмополітизму російських соціалістів, або ліпше народників, vulgо[15] нігілістів. Дальше, з поводу українських бунтарсько-народницьких брошур я довше спинюсь на відносинах між українофільством 60-х років і російським народництвом 70-х рр.
— Невідомий автор, “171 Avstro Rus Ki Spomini 1867 187 Mikhailo Draghomanov”
Частина мови: іменник (однина) |