проповідувати

[propoʋiduʋɑtɪ] Дієслово

Буква:П

Значення

Виголошувати проповідь, повчальну промову релігійного змісту, зазвичай у храмі під час богослужіння, для поширення віровчення та навернення слухачів.
Розповсюджувати, активно закликати до певних ідей, вчень, поглядів, принципів або способу життя, намагаючись переконати оточуючих у їхній істинності або перевазі.
Навчати, повчати когось, моралізувати, часто з відтінком докірливості або нав’язування своєї позиції.

Граматичні форми:

я проповідую, ти проповідуєш, він проповідує, ми проповідуємо, ви проповідуєте, вони проповідують

Священних корів у нас більше, ніж в індусів. Це збочення до постаменту, брили, закам’янілості, забронзо— і бонзовілості, опущених долу вусів і насуплених кущуватих брів уявляється мені чимось на зразок дитячої національної релігії. З неї можна тільки вирости. Але можна й не вирости — затверднути в ній, запливти маразмом. І почати проповідувати якусь чергову графоманську версію світотвору: від духовної республіки до духовного хуторянства включно Версію, можливо, й симпатичну — якщо вона належить п’ятирічній дитині, а не п’ятдесятирічному переросткові.

— Юрій Андрухович