1. Так, що містить повчання, настанову; навчально-виховний, дидактичний.
2. Так, що дає життєвий урок, спонукає до висновків; повчальний, моралізуючий.
Словник Української Мови
Буква
1. Так, що містить повчання, настанову; навчально-виховний, дидактичний.
2. Так, що дає життєвий урок, спонукає до висновків; повчальний, моралізуючий.
Приклад 1:
Література?Степан кивнув головою.Тоді Борис повчально розтлумачив йому, що література, звісно, річ гарна, але непевна, що в житті треба сталий заробіток, якийсь фах і провадити корисну працю.— Та й для кого ви пишете? — додав він.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”
Приклад 2:
Повчальний і благодіяльний документ розкриває основні питання християнської моралі і починається біблейською медитацією діалогу Ісуса з юнаком, який намагається зрозуміти й усвідомити головні принципи християнської моралі, що досить корисно і повчально широкій читацькій масі молоді11. Використання ідей і принципів Енцикліки «Veritatis Splendor» дасть змогу не лише застерегти від помилок, а й з новою силою проголосити вирішальну сутність, яка якісно визначає « Новітність Християнської свободи: лише в істині людська воля має людський і відповідальний характер.
— Котляревський Іван, “Енеїда”