1. (діал.) Дуже поганий, кепський, нікчемний; такий, що викликає неприязнь або презирство.
2. (діал., посил.) Нещасний, невдалий, пригнічений; такий, що викликає співчуття.
Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Дуже поганий, кепський, нікчемний; такий, що викликає неприязнь або презирство.
2. (діал., посил.) Нещасний, невдалий, пригнічений; такий, що викликає співчуття.
Приклад 1:
— Це, мабуть, істерійне вмління, — сказав він, — але мені здається, що в нього іще й пропасний жар. Треба доктора покликати.
— Тютюнник Григорій, “Вир”