пропаганда

1. Система заходів, дій, засобів для поширення та утвердження певних ідей, поглядів, вчень, політичних, філософських, наукових чи мистецьких ідей у суспільстві з метою вплинути на свідомість людей.

2. Навмисне та систематичне поширення конкретних ідей, фактів, аргументів або чуток, часто з однобічним або спотвореним поданням, для впливу на громадську думку, настрої та поведінку на користь певної мети, політики, ідеології або групи.

3. Інформація, ідеї або образи, що поширюються з метою сприяння певній справі або дискредитації протилежної, часто з використанням емоційно забарвлених або маніпулятивних методів.

Приклади вживання

Приклад 1:
Якщо все обмежується набором давно відомих Шевченкових формул, за якими втрачається справжня суть великої постаті, її людський зміст, якщо його іменем ведеться примітивна кон’юнктурна пропаганда, якщо під портретом «роздекламованого й зацілованого Шевченка» (вислів Стефаника) за допомогою відповідно препарованих і переакцентованих цитат вершиться щось принципово антишевченківське, то — подалі від такого культу. Проте якщо Шевченко допомагає відчути себе людиною (а він таки допомагає — є сотні свідчень!
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
923 Якщо раніше латин- ська пропаганда показувала “недоліки” Православної Церкви, то було a 274 b Жиленко І. В. 921 Завитневич В. З. Палинодия Захарии Копыстенского и ее место в истории западнорусской полемики XVI и XVII вв.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

Приклад 3:
Юлiян Шпол, автор комедiї «Катiна любов або будiвельна пропаганда», мовчки за мною: я завжди забiгаю вперед. Весь вiн як мокре курча, i — дивно!
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”

Частина мови: іменник (однина) |