проміж

1. (заст.) Простір між чим-небудь, відстань між двома точками, об’єктами; проміжок, інтервал.

2. (у значенні прийменника) Між ким-, чим-небудь; серед кого-, чого-небудь (вживається з родовим відмінком).

Приклади вживання

Приклад 1:
А тут коб­зарі швен­дя­ють поміж людьми, ігра­ють на коб­зах, на бан­ду­рах да співа­ють уся­ких пісень Про­би­ра­ючись проміж ку­па­ми, на­ди­вивсь Пет­ро уся­чи­ни. Отеє тут бу­де юр­ба, що знай тан­цю­ють та сміються.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”

Приклад 2:
Отже, розпад проміж– ного ядра являє собою процес, який не з а- лежить від першого етапу реакції, що п о- лягає в захопленні частинки А (проміжне ядро якби забуває спосіб свого утворення). Одне і те саме ядро може розпадатися рі з- ними шляхами, причому характер цих шляхів і їх відносна імовірність не зал е- жить від способу утворення проміжного ядра.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Якщо енергія збудження перевищує енергію зв’ язку He4 2 – частинки або дейтрона H2 1 , проміж– не ядро може перейти в основний стан, в и- пустивши одну з цих ч астинок. Якщо ж *E менша від енергії цих частинок, то п е- рехід в основний стан відбувається через випускання одного або декількох γ – квантів.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: t.d. () |