промінювання

1. Фізичний процес випромінювання та поширення енергії у вигляді електромагнітних хвиль або потоків частинок.

2. Сама енергія (потік частинок або електромагнітних хвиль), що випромінюється, поширюється та передає енергію на відстань.

3. (у переносному значенні) Про явище, що інтенсивно виходить, розповсюджується або поширюється з певного джерела (наприклад, світло, тепло, радість).

Приклади вживання слова:

промінювання

Приклад 1:
Рекомбінація іонів супроводжується виділенням енергії у вигляді квантів в и- промінювання відповідної довжини хвилі. Це випромінювання частково розс іюється та витрачається на збудження молекул г а- зу.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Дві світлові хвилі при накладанні здатні інтерферувати, якщо коливання, які вони збуджують в певній точці, відповід а- ють одному і тому хвильовому цугу в и- промінювання джерела, тобто якщо 4dn 0λ= або когlrr 12 <− , де 12 rr − – різниця ходу хвиль, що накл а- даються. Для спостереження інтерференції світла при великих різницях ходу 12 rr − необхідно, щоб світло мало великий час когерентності, тобто щоб воно мало вис о- кий ступінь монохроматичності. — Андієвська Емма, "Роман про людське призначення" Приклад 3: Отже, ∑ ∑ == i i iii фEhm 2 νυ , де фE – повна енергія фотонів у порожн и- ні, а тиск на стінки порожнини 3 w V3 Ep ф == , де V Ew ф= – об'ємна густина енергії в и- промінювання. Як другий приклад розглянемо св і- тловий тиск, який чинить на поверхню тіла потік неізотропного монохроматичного випромінювання, що п адає на поверхню аb під кутом і (рис.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”