1. Пройти, проїхати повз когось або чогось, залишаючи за собою слід, смугу (від дії, позначеної дієсловами “мести”, “підмітати”).
2. Перен. Швидко промайнути, пролетіти, промаяти (про час, події, думки тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Пройти, проїхати повз когось або чогось, залишаючи за собою слід, смугу (від дії, позначеної дієсловами “мести”, “підмітати”).
2. Перен. Швидко промайнути, пролетіти, промаяти (про час, події, думки тощо).
Відсутні