морфей

1. У давньогрецькій міфології — бог сновидінь, син бога сну Гіпноса, який зображався у вигляді крилатого юнака, що торкається людей маковою квіткою, приносячи їм сни.

2. Переносно: сон, дрімота (часто у поетичній мові або з іронічним відтінком).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |