проколювання

[prokoljuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “проколювати“; утворення отвору, наскрізного проколу в чомусь за допомогою гострого предмета.

  2. (мед.) Введення голки, троакара або іншого гострого інструменту в порожнину тіла, орган або патологічне утворення з діагностичною або лікувальною метою (наприклад, пункція).

  3. (тех.) Процес обробки матеріалів (шкіри, металу, паперу тощо) шляхом пробивання в них отворів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. проколювання, р. проколювання, д. проколюванню, з. проколювання, о. проколюванням, м. проколюванні, к. проколювання

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів