1. Дія за значенням дієслова “проколювати“; утворення отвору, наскрізного проколу в чомусь за допомогою гострого предмета.
2. (мед.) Введення голки, троакара або іншого гострого інструменту в порожнину тіла, орган або патологічне утворення з діагностичною або лікувальною метою (наприклад, пункція).
3. (тех.) Процес обробки матеріалів (шкіри, металу, паперу тощо) шляхом пробивання в них отворів.