прокол

[prokol] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Дія за значенням дієслова проколоти; результат такої дії — отвір, діра, зроблені чимось гострим, колючим.

  2. Переносно: серйозна помилка, невдача, провал у якійсь справі, діяльності, часто спричинені недоглядом або необізнаністю.

  3. Медичний термін: пункція, проколювання порожнистих органів, судин або тканин тіла з діагностичною або лікувальною метою (наприклад, прокол барабанної перетинки).

  4. Технічний термін: порушення цілісності матеріалу (покриття, оболонки, шини тощо) внаслідок механічного проколювання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прокол, р. проколу, д. проколові, з. прокол, о. проколом, м. проколі, к. проколе

Синоніми & Антоніми

Більше записів