1. Дія за значенням дієслова проколоти; результат такої дії — отвір, діра, зроблені чимось гострим, колючим.
2. Переносно: серйозна помилка, невдача, провал у якійсь справі, діяльності, часто спричинені недоглядом або необізнаністю.
3. Медичний термін: пункція, проколювання порожнистих органів, судин або тканин тіла з діагностичною або лікувальною метою (наприклад, прокол барабанної перетинки).
4. Технічний термін: порушення цілісності матеріалу (покриття, оболонки, шини тощо) внаслідок механічного проколювання.