проколотий

Значення

1. Такий, що має прокол (невеликий отвір, щілину), зроблений гострим предметом; пронизаний, пробитий.

2. Перен. Такий, що зазнав невдачі, провалу, був розкритий або викритий (про задум, план, таємницю тощо).

3. Розм. Про людину: дуже втомлений, знесилений; також — спантеличений, збентежений.

Правопис та відмінювання