Древослів

Словник Української Мови

проклятущий

[prokljɑtuʃt͡ʃɪj] Іменник

Буква:П

Значення

  1. (розм., емоц.) Надзвичайно сильний за ступенем прояву (зазвичай про щось негативне); дуже великий, значний, інтенсивний.

  2. (розм., емоц.) Виражає роздратування, досаду або збільшену оцінку ознаки; проклятий, клятий.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. проклятущий, р. проклятущого, д. проклятущому, з. проклятущого, о. проклятущим, м. проклятущім, к. проклятущий

Більше записів