прокладач

[proklɑdɑt͡ʃ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Той, хто займається прокладанням чого-небудь (наприклад, шляхів, трас, трубопроводів, кабелів).

  2. Робітник, який виконує операцію прокладання (ушивання) зміцнювальної стрічки (прокладки) між підошвою та верхом взуття в процесі його виготовлення.

  3. Технічний пристрій або машина, призначені для механізованого прокладання чого-небудь (наприклад, кабелю, нитки, шнура).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прокладач, р. прокладача, д. прокладачеві, з. прокладача, о. прокладачем, м. прокладачеві, к. прокладачу

Більше записів