прогучати

[proɦut͡ʃɑtɪ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Про звук або музику: тривало лунати, розлягатися, наповнювати собою простір.

  2. Перен. Про думку, почуття тощо: набувати сили, ширитися, ставати все відчутнішим.

  3. Провести певний час, утворюючи звуки, граючи на музичному інструменті або співаючи.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прогучати, р. прогучатів, д. прогучатам, з. прогучати, о. прогучатами, м. прогучатах, к. прогучати

Більше записів