Значення
-
Людина, яка не має спеціальних знань у певній галузі, необізнана у тонкощах якоїсь справи; несвідома, некомпетентна особа.
-
У давньоримській релігії: особа, яка не була посвячена в певні культові таємниці або не належала до жрецького стану; несвітська людина.
-
Заст. Людина, яка не належить до духовенства; мирянин.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. профан, р. профана, д. профанові, з. профана, о. профаном, м. профані, к. профане
Походження слова (Етимологія)
Слово «профан» походить від латинського profanus, що означає «неприсвячений, необізнаний». У давнину так називали людей, які не були допущені до релігійних таїнств, а згодом — тих, хто не має глибоких знань у певній галузі. В українській мові це слово з’явилося через західноєвропейські мови, зокрема з французької та німецької, і вживається для позначення невігласа, дилетанта.