Значення
- (Соціологія) –
Особа, яка займається якою-небудь справою, наукою або мистецтвом, не маючи ґрунтовних знань, професійної підготовки або досвіду; любитель, непрофесіонал.
- (Психологія) –
Той, хто поверхнево, несерйозно ставиться до якої-небудь справи, не має достатніх знань у певній галузі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. дилетант, р. дилетанта, д. дилетантові, з. дилетанта, о. дилетантом, м. дилетанті, к. дилетанте
Походження слова (Етимологія)
Слово «дилетант» походить з італійської мови, де «dilettante» означає «той, хто знаходить задоволення» і пов’язане з дієсловом «dilettare» — «тішити, давати задоволення». Це дієслово, своєю чергою, походить від латинського «delectare» — «тішити, розважати», яке пов’язане з «delicere» — «спокушати, переманювати», утвореним від «lacere» — «спокушати, заманювати». В українську мову слово прийшло через французьку або німецьку мови. Спочатку дилетантом називали людину, яка займається мистецтвом або наукою з любові, для власного задоволення, а не професійно. Згодом слово набуло відтінку «непрофесіонал, аматор».