Значення
-
(у релігійному контексті) Обряд або дія освячення, присвячення чогось Богові або високим ідеалам; сакральна церемонія, під час якої об’єкт, особа або місце набувають особливого, святого статусу.
-
(у переносному значенні) Глибоке занурення в певну сферу знань, ідей або діяльності; стан повної відданості чомусь, служіння чомусь.
-
(як власна назва, часто у назвах творів, заходів) Назва літературного, музичного чи іншого твору, публічної події, що має на меті вшанування когось або чогось, або ж присвячена певній темі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. посвячене, р. посвяченого, д. посвяченому, з. посвячене, о. посвяченим, м. посвяченім, к. посвячене