Словник Української Мови
Буква
1. Подувом повітря очистити, прочистити або видалити щось із середини чогось.
2. Пройти повітряним потоком крізь щось, заповнити собою (про вітер, холод тощо).
3. Розм. Програти, втратити щось у грі, парі або через необережність.
4. Розм. Витратити марно, безглуздо (гроші, час, сили).
5. Техн. Піддати обробці повітряним або газовим потоком для очищення, перевірки герметичності тощо.
Приклад 1:
Під ним тиша лише погойдувалася, бо вона під тернищем зроду була така, що вітер її продути не міг, а намагався лише розхитати. Докія витягла з піхов шаблю, та перед тим, як приступити до пруття, обережно, аби не сколоти пальці, вільною рукою стала виймати з-поміж прутиччя вже покинуті гнізда — пригодяться для вогнища на розпалку.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”