повітря

Буква:П

Значення

Природна суміш газів, що складає атмосферу Землі, безбарвна, без запаху та смаку, необхідна для дихання живих організмів і горіння.
Простір над земною поверхнею, небосхил, атмосфера; часто як символ вільності, простора або як середовище для польоту.
Вітер, легкий рух атмосферних мас, потік повітряної маси (наприклад, “свіже повітря”).
Перен. Загальна психологічна атмосфера, настрої, що панують у певному середовищі, суспільстві (наприклад, “творче повітря”, “повітря свободи”).

Граматичні форми:

н. повітря, р. повітря, д. повітрю, з. повітря, о. повітрям, м. повітрі, к. повітря