подув

Приклад 1:
Якби взєв на долоню пір’є та й подув, то так пішло все. Не лишилоси нічо навкруг пальця обвити… — Прийшов одної неділі чоловік з Луговиськ та й каже: так і так, ксьондз наш закликає вас до себе.
— Зеров Микола, “Камена”

Приклад 2:
Зашив у ганчiрочку якесь зiлля, почепив менi сам на шию i як подув на вид, так наче щось зсунулося з мене, i так менi легко стало, мов на свiт народився. Варка (тихо пiдходе).
— Карпенко-Карий Іван, “Безталанна”

Приклад 3:
— ця думка була така нестерпна, що, вискочивши на ганок заднього двору, звi‑вши лице до мiнливого, стрiмко сутенiючого кембрiдж‑ського неба в напливах хмарної гуашi, вхлипуючи злиплими од сидячки й курива легенями ледвевловний подув океану, вона стала молитися — так, як перед тим молилася лише двiчi, раз за батька, як долежував у лiка‑рнi по вже безпотрiбнiй операцiї, годинами корчачись од стрiляючого метастазами болю (а до наркотикiв ще не дiйшло), — аби Бог пiслав йому швидкий кiнець, i вдруге, стид згадати, — за незалежнiсть, тодi, 24‑го серпня дев’яносто першого року, коли все вирiшували години, як воно зазвичай i водиться в життi людей i народiв: Господи, просила трусячись, поможи — не задля нас, бо негiднi єсьмо, а задля всiх полеглих наших, що несть їм числа, — i обидвi молитви були почутi, такi молитви до адресата завше доходять, а тут вона благала: Господи, зроби так, щоб вiн був живий! — хай би забув мене, хай би вернувся до жiнки, хай би зраджував з ким не прийдеться, — не треба менi його за чоловiка, i нiчого вiд нього не треба, якщо на те воля твоя, Господи, я кохатиму iншого, з iншим родитиму дiтей, тiльки — о Господи, хай вiн буде живий.
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”