Приклад 1:
відчуває повів нових вітрів, тягнеться до нового, багато що поділяє з доньчиних поривань, і загалом есе сприймає через доньку — її інтереси, її майбутнє. Долітають відомості з полів літературної боротьби, звістки про ідеологічні нагінки на молодих.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Це повідомлення не на жарт зацікавило мене і я, вийшовши зі сповідальниці, повів його нагору, де показав наш невеличкий, а проте вельми прецизійний, підвладний лише добрим майстрам інструмент. По цьому я знову зійшов на низ, а Станіслав, не довше п’яти хвилин повправлявшися, зненацька і без особливих видимих зусиль та відчутних погрішностей відтворив знану канцону №3 G-dur Фрескобальді, після чого з іще більшою впевне ністю і, я сказав би навіть із вишуканістю, — його ж таки, Фрескобальді, токату «Per /’Elevazione»’.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
Повів його в сад, де доріжки посипані дрібними білими камінцями, де з обох сторін якісь кущі, обсипані великими білими, ліловими, синіми, голубими, червоними квітами, де в блискучих клітках павичі з хвостами кольорів всієї райдуги, де високі фонтани й дзюркотливі струмки, які спадають грайливими водоспадами, де позіхає в залізній клітці; звідти паша повів Юрія в будинок, довгим коридором, а тоді сходами ліворуч, на балкон, перила якого застелені килимами, на балконі на горі рожевих подушок лежав… султан — Юрій вклонився йому низько — а внизу в залі лунали приглушені голоси, паша вказав Юрію на подушку, той сів, паша присів навпочіпки біля дверей, приклав пальці до вуст, а тоді до вух — мовляв, мовчи й слухай. І Юрій слухав.
— Франко Іван, “Мойсей”
