1. Стосунний до повіту, властивий повіту; такий, що належить до повіту як адміністративно-територіальної одиниці.
2. Розташований, що знаходиться у повітовому місті (історичне значення).
повітовий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Прототипом головного героя твору став батько Софії — Анастасій окуневський, який був лікарем у Сторожинці на Буковині, а ще раніше певний час (1865—1866) займав парафію в Русові; пізніше, уже як повітовий лікар, на прохання В. Стефаника приїжджав лікувати матір письменника. Йому й присвячно новелу («Д-рові А. о.»).
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: прикментик () |