пробитий
[probɪtɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Такий, що має отвір або отвори, зроблені внаслідок удару, пострілу, проколу тощо; пронизаний наскрізь.
-
Перен. Такий, що втратив енергію, життєві сили, морально виснажений; знесилений.
-
Перен., розм. Про людину, яка не дотримується загальноприйнятих норм поведінки, соціальних обмежень; зухвалий, безсоромний.
-
Техн. Такий, що пройшов процес пробою (наприклад, про електричну ізоляцію).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пробитий, р. пробитого, д. пробитому, з. пробитого, о. пробитим, м. пробитім