пробитий

1. Такий, що має отвір або отвори, зроблені внаслідок удару, пострілу, проколу тощо; пронизаний наскрізь.

2. Перен. Такий, що втратив енергію, життєві сили, морально виснажений; знесилений.

3. Перен., розм. Про людину, яка не дотримується загальноприйнятих норм поведінки, соціальних обмежень; зухвалий, безсоромний.

4. Техн. Такий, що пройшов процес пробою (наприклад, про електричну ізоляцію).

Приклади вживання

Приклад 1:
Разом з нею випав пробитий автобусний талончік. Вітер підхопив його, але уніс недалеко, — доктор хвацько припечатав білєтік до землі тіжолим чоботом.
— Невідомий автор, “020 Brinikh Mikhailo Shakhmati Dlia Dibiliv”

Частина мови: прикментик () |