пробутий

1. (про отвір, щілину) Такий, що пробитий, проколений, прорізаний або прорваний наскрізь.

2. (перен., розм.) Дуже п’яний, такий, що перебрав спиртного (зазвичай у виразі “бути пробутим”).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |