1. Проказати щось невиразно, бурмочучи, часто виражаючи незадоволення або досаду; пробурчати.
2. (розм.) Непомітно або швидко проминути, пройти (про час, подію).
пробурмотітися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови