Промовити щось невиразно, нечутно, бурмочучи, часто виражаючи незадоволення або невдоволення.
пробурмотіти
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Поки Тодор добігав, втікач тільки встигав пробурмотіти прокляття, але не встигав уточнити, кому саме воно адресоване: чи Богові, чи країні, чи йому, Тодору. Тодор міг тільки здогадуватись.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Частина мови: дієслово () |