пробурчати

[proburt͡ʃɑtɪ] Дієслово

Буква:П

Значення

  1. Видати короткий буркотливий звук, невиразно промовити щось із невдоволенням, часто під ніс.

  2. Провести певний час, буркочучи або воркотячи.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я пробурчу, ти пробурчиш, він пробурчить, ми пробурчимо, ви пробурчите, вони пробурчать

Більше записів