1. Видати короткий буркотливий звук, невиразно промовити щось із невдоволенням, часто під ніс.
2. Провести певний час, буркочучи або воркотячи.
пробурчати
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови