1. Нечітко, невиразно вимовити щось, пробурмотіти, пробурчати, часто через сором, нерішучість або незадоволення.
2. (розм.) Несподівано з’явитися, прийти кудись, зайвий раз натрапити на очі.
пробубнитися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |