пробний

1. Призначений для перевірки, випробування чогось, попередній, дослідний.

2. Такий, що є зразком для подальшого виготовлення або оцінки.

3. У складі стійких виразів: пробний камінь — засіб для перевірки, виявлення істинних якостей когось, чогось.

Приклади вживання

Приклад 1:
Це був пробний ранок декоративних з веселчаною серединою капуст, продаваних уперше, як новина, в центрі міста, де продавальниця скандувала чужинцеві з недержавних народів протейну назву квітки, якою були обсаджені прогулянкові алеї мого дитинства ще тоді, як літочислення вели за розливами Білої ріки та ластівковими гніздами, що їх сушили, а згодом тушкували для посланців з пустельної країни, пізніше після зміни п’ятьох династій, за якими одразу ж був день на кілька років, і тільки короткими спалахами ніч.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Для виявлення і дослідного вивче н- ня електростатичного поля використов у- ється пробний заряд прq . Це одиничний позитивний точковий заряд, який не бере участі у створенні поля і не спотворює досліджуване поле, тобто не спричинює перерозподілу зарядів, які утворюють п о- ле.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Якщо в поле, що створюється зарядом q помістити пробний заряд прq , то на нь о- го діє сила F  , яка пропорційна до велич и- ни прq . Тому ця сила не може бути хара к- теристикою самого поля.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: прикментик () |