НА́ЦВІТ, -у, чол.
1. Тонкий поверхневий шар, наліт на чому-небудь, що утворюється внаслідок хімічних, фізичних або біологічних процесів; вицвіт. Наприклад: соляний нацвіт на ґрунті, нацвіт цвілі на стінах.
2. спец. Вторинне мінеральне утворення у вигляді тонкої плівки або кірочки на поверхні гірських порід чи мінералів, що виникає в результаті вивітрювання або осадження з розчинів.