Значення
-
НА́ЦВІТ, -у, чол.
-
Тонкий поверхневий шар, наліт на чому-небудь, що утворюється внаслідок хімічних, фізичних або біологічних процесів; вицвіт. Наприклад: соляний нацвіт на ґрунті, нацвіт цвілі на стінах.
-
спец. Вторинне мінеральне утворення у вигляді тонкої плівки або кірочки на поверхні гірських порід чи мінералів, що виникає в результаті вивітрювання або осадження з розчинів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нацвіт, р. нацвіта, д. нацвітові, з. нацвіт, о. нацвітом, м. нацвіті, к. нацвіте