пробій

[probij] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Дія за значенням дієслова пробити; результат такої дії — утворення отвору, діри в чомусь внаслідок удару, натиску, пострілу тощо.

  2. Технічний стан, коли електричний струм проходить через діелектрик або напівпровідник унаслідок порушення його ізоляційних властивостей.

  3. У поліграфії та текстових редакторах — порожній інтервал між словами, знаками, рядками або абзацами; пропуск, відступ.

  4. У спорті (зокрема в єдиноборствах) — різкий, проривний напад, атака, що дозволяє подолати захист супротивника.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пробій, р. пробою, д. пробоєві, з. пробій, о. пробоєм, м. пробоєві, к. пробою

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів