Значення
-
Тонка скляна трубка, зазвичай запаяна з одного кінця, що використовується в хімічних, біологічних та медичних лабораторіях для проведення дослідів, зберігання, нагрівання чи змішування невеликих кількостей рідин.
-
Розмовна назва для лабораторної посудини, призначеної для взяття, транспортування та аналізу крові або інших біологічних рідин у медицині.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пробірка, р. пробірки, д. пробірці, з. пробірку, о. пробіркою, м. пробірці, к. пробірко
Походження слова (Етимологія)
Слово «пробірка» походить з російської мови, де воно утворене від німецького дієслова probieren, що означає «випробовувати». Це дієслово, у свою чергу, походить від латинського probo — «випробовую». Спочатку пробіркою називали скляну трубку для лабораторних дослідів, а згодом це слово набуло ширшого вжитку. В українській мові також існують споріднені слова, як-от «проба» (випробування, зразок) та «пробірний» (той, що стосується випробування).