НАУТОФО́Н, -а, чол. 1. Застарілий пристрій для відтворення звуку, що являє собою різновид механічного фонографа; використовувався переважно для програвання грамофонних платівок.
2. Рідковживана назва звукового маяка, що встановлюється на навігаційних знаках (буях, бакенах) і подає звукові сигнали в тумані або за поганої видимості для попередження мореплавців про небезпеку.