Значення
-
НАУТОФО́Н, -а, чол. 1. Застарілий пристрій для відтворення звуку, що являє собою різновид механічного фонографа; використовувався переважно для програвання грамофонних платівок.
-
Рідковживана назва звукового маяка, що встановлюється на навігаційних знаках (буях, бакенах) і подає звукові сигнали в тумані або за поганої видимості для попередження мореплавців про небезпеку.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. наутофон, р. наутофона, д. наутофонові, з. наутофон, о. наутофоном, м. наутофоні, к. наутофоне