проба

1. Дія за значенням дієслова пробувати; перевірка, випробування чогось для визначення якості, властивостей, придатності.

2. Невелика кількість металу (золота, срібла тощо), взята для аналізу з метою визначення його складу та вмісту дорогоцінного компонента; також міра вмісту благородного металу в сплаві (наприклад, золото 585 проби).

3. Зразок, еталон чогось, що служить для порівняння, контролю або демонстрації (наприклад, проба ґрунту, проба води).

4. Пробний відбиток, ескіз у графіці (особливо в гравюрі) або пробний примірник видання.

5. У статистиці та дослідженнях: частина сукупності (вибірка), що відбирається для аналізу з метою отримання висновків про всю сукупність.

6. У техніці: випробування механізму, машини, матеріалу на працездатність, міцність тощо.

7. Застаріле: досвід, спроба.

Приклади вживання слова

проба

Приклад 1:
Справа Шклярука була безнадійна — він «розколовся» (надмірною для тонкої душі естета була проба) і тепер чекав трибуналу. І багато ще було надзвичайних людей в цій камері.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Приклад 2:
V Коротка розмова та погляд часом, Раптова і болісна проба, І ось ти у лаві стоїш юнаком, На бруку, де тупість і злоба. Читаєте спільно рядки з-під поли, І бліднуть уста і обличчя.
— Невідомий автор, “105 Oleh Olghich Vybranne”

Приклад 3:
Гр[аф] Уваров хотів, щоб київський з’їзд мав всеслов’янський характер, щоб туди прибуло якнайбільше західних слов’ян і щоб там уложено було видавати «Corpus inscriptionum slavicarum» і вибрано для того спільну редакцію, котра б і була мов проба всеслов’янської наукової корпорації. З такою думкою гр[аф] Уваров об’їхав західну слов’янщину, порозумляючись скрізь з науковими авторитетами.
— Невідомий автор, “171 Avstro Rus Ki Spomini 1867 187 Mikhailo Draghomanov”