пробі

Тлумачення із “Словника української мови”* ПР О БІ , виг . 1. Уживається як волання про допомогу , порятунок ; гвалт , караул . «О боже ! Хилиться ! Рятуйте ! Пробі !» На крик страшний збігаються туркені (П. Куліш , Вибр., 1969, 422); Зовсім несподівано наткнувся [ Андрій ] на альтанку , звідки – пробі ! – до нього вискочив здоровенний пес (Д. Бедзик, Студ. Води , 1959, 33); // Уживається для вираження незгоди . [ Другий лицар ( підходить до Анни і вклоняється , запрошуючи до танцю ):] Тепер моя черга . [ Анна ( складає долоні ):] Синьйоре , пробі ! (Л. Укр., III, 1952, 357); // ірон . Уживається для вираження великого бажання . Женитися пробі , а хліба врізать не вміє (Номис, 1864, № 13777); // Уживається для вираження переляку , здивування , розпачу і т. ін. – Не вільно виходити ! – крикнув до нього один з гвардійців . – О пробі , а що ж там таке ? – зітхнув ще більше переляканий Калинович (Фр., VI, 1951, 154); – Але пробі – в мене ж сівба зернових ! – весь наллявся кров’ю , взявся багрянцем , як і його борода , Казанок ( Крот ., Сини .., 1948, 52); Леся Чуйгукова, дружина адвоката Чуйгука, того дня розгубилася до тої міри , що не могла впорядкувати звичайних фактів з свого життя . Пробі , як це сталося , як воно дійшло до того , що та дівчина стала постійним недільним гостем в її домі ? (Вільде, Троянди .., 1961, 90). @ Кр и ки ( вол а ння ) [ на ] пр о бі – зойки , що сповіщають про небезпеку ; гукання на допомогу . Повисли в повітрі крики на пробі , й лемент , і обірваний стогін (Стар., Облога .., 1961, 35); – За дітей наших ! – мимоволі вирвалося в Арсеня . Голосу свого не впізнав . Це напевне був голос переляку , волання пробі , а не клич до бою ( Ле , Мої листи , 1945, 140); Крич а ти ( кр и кнути , закрич а ти , гук а ти , гукн у ти і т. ін . ) [ на ] пр о бі – криком , зойком сповіщати про небезпеку ; благати про допомогу . – Ой , лишечко ! Ой , рятуйте ! Ой , біда ! – став пан Уласович не своїм голосом пробі кричати та за боки хвататись… (Кв.-Осн., II, 1956, 200); Чи хтось голосить , чи кричить хтось на пробі . Забила хурделиця ревом ( Головко , II, 1957, 315); Якби хто крикнув на пробі ,.. люди вибігли б з хат та кинулись осліп одні на одних ( Коцюб ., II, 1955, 73); [ Олімпіада Іванівна :] Гетьте звідси , а то я закричу пробі ! (Л. Укр., II, 1951, 82); – Мовчки , заложивши руки , сидіти не годиться . Треба пробі гукати ( Мирний , III, 1954, 259); Хоч крич и пр о бі – дуже скрутно , нестерпно . 2. у знач. присл . Неодмінно , достоту . Вона й не думала купати Миколки, та той , побачивши , що сестру купають , пробі намігся ! ( Мирний , III, 1954, 107); Старший син Остап в Червоній Армії біляків лупить , пробі в самого Будьонного в кінноті служить ( Цюпа , Три явори , 1958, 30). 3. у знач. вставн. сл . Уживається для вираження непевності в чому-небудь ; мабуть , певно . Вже вівці додому вертались, Охрім та Ганна сплять собі ! Аж ось прочнулись і, пробі . Обідати уже зібрались (Укр. поети-романтики.., 1968, 510); І коваль , Зіньчин батько , пробі , запишеться ( Головко , Вибр., 1936, 82); // Уживається у знач. близькому до буцім , неначе . Горпина хвилювалася . Федорка не втерпіла й засміялася голосно . – Чого ти ? Збрехнула Федорка : пробі , чудне згадала щось ( Головко , І, 1957, 215). Тлумачення із “Словника української мови”* ПР О БА , и, ж. 1. Перевірка , випробування властивостей , якостей чого-небудь і результат такої перевірки . Ану , заспіваєм! Проби ради … (Шевч., І, 1963, 304); Інженер Ваденін зайшов до лабораторії і, поглядаючи на цілий ряд бетонних кубиків з різними пошкодженнями після проби ,.. спитав , як справи ( Коцюба , Нові береги , 1959, 183); Психологічні проби дають змогу виявити втомлення або збудження космонавта , скласти уявлення про його працездатність ( Рад . Укр., 23.Х 1962, 3); Процент енергії , проростання і схожості визначають обчисленням середнього арифметичного чотирьох проб ( Овоч ., 1956, 71); // рідко . Те саме , що випр о бування 2. Та не сама тюрма була для мене найтяжчою пробою : засуд кримінального суду , а особливо .. засуд усеї суспільності , кинений на нас , страшенно болів мене (Фр., І, 1955, 16); По роках проби і блукань Прибився [Турчиновський] знов у рідну Березань (Зеров, Вибр., 1966, 37); // Репетиція . Пан директор , що співав завсігди в хорі другим тенором ,.. не ходив на проби ( Март ., Тв., 1954, 198); – А як же буде з співами ? Сьогодні ж неділя : на п’яту , як завжди , призначено пробу (Смолич, Мир .., 1958, 31); Після зими , уперше на ставку , Був жаб’ячий концерт . Вірніш – була то проба . І жабу вибрали стару За диригента (Дмит., В обіймах сонця , 1958, 166); // кін . Зйомка актора в епізоді з метою виявлення відповідності його даних певній ролі у фільмі ; результат такої зйомки . Ми негайно викликали його [ актора ] на пробу ( Довж ., III, 1960, 138); Для однієї і тієї ж ролі здебільшого відбирається кілька проб двох-трьох і більшої кількості акторів (Мист. кіно , 1955, 45). Бр а ти ( ст а вити ) на пр о бу – випробовувати певні людські якості , властивості . Зупинявся [Воронцов] біля десантних груп , звично брав на пробу їхній настрій ( Гончар , III, 1959, 349); [ Гелен :] Кассандро , послухай , нащо ти мене на пробу ставиш дотинками тими ? (Л. Укр., II, 1951, 304); Для пр о би ; На пр о бу – з метою перевірки , випробування , оцінки . Для проби він задав мені з букваря десять букв і проказав разів зо три ( Збірник про Кроп., 1955, 17); – Я приніс сніп зжатої кукурудзи на пробу ( Коб ., III, 1956, 505); Дівчата на ходу лисицями зазирали у вози , обережно брали з полови посуд до рук на пробу ( Гончар , Таврія, 1952, 25); Роб и ти ( зроб и ти ) пр о бу – перевіряти робочі і т. ін. можливості чого-небудь ; оцінювати якості , властивості кого-, чого-небудь . Пробу обраного узору слід робити на окремих маленьких зразках ( В’язання .., 1957, 35); – Можемо зробити пробу , – мовить їжак . – Ану , побиймося об заклад , побачиш , чи я тебе [ Зайця ] не перегоню [ пережену ] (Фр., IV, 1950, 64); Саїд прийняв рішення зробити другого дня робочу пробу дрібномонтажного й пресувально-ковальського цехів ( Ле , Міжгір’я , 1953, 237). 2. Частина чого-небудь , узята для дослідження , визначення складу , якостей , властивостей і т. ін. Ложкою на довжелезній залізній ручці Стьопа взяв останню пробу і, розсунувши лопаткою шлак , немов здувши пінку на молоці, вилив розтоплений метал у стакан (Собко, Біле полум’я , 1952, 9); Найкращим способом визначення , чи вилежування льону закінчилося , є відбирання проб . Для цього в різних місцях стелища набирають невеликі горсточки трести , з яких складають пробу вагою до 2-2,5 кг (Техн. культ ., 1956, 84); // Дослідний зразок , екземпляр чого-небудь ; взірець . Герман уже давніше звернув увагу на сей новий продукт [ земний віск ] і вислав проби його різним віденським хімікам (Фр., VIII, 1952, 379). Бр а ти пр о бу чого і без додатка : а) визначати склад , якість , властивість і т. ін. чого-небудь . Повільно проходжувався він [ покупець ] між величезних барил , брав пробу , нюхав ( Тулуб , Людолови , II, 1957, 131); Брати пробу сталі ; Брати пробу дозрілості хлібів ; б) те саме , що Знім а ти ( зн я ти ) пр о бу . За Лідою прийшли з робітничої їдальні , щоб ішла брати пробу обіду (М. Ю. Тарн., День .., 1963, 137); Знім а ти ( зн я ти ) пр о бу з чого – пробувати їжу на смак , куштувати ; їсти . А тут Векла – підійшла , вклонилась . – Так вам , пане , ваше превосходительство , і капусняку дати , чи вже з самих вареників пробу знімете ? ( Головко , А. Гармаш , 1971, 397). 3. Кількість вагомих частин благородного металу в одиниці лігатурного металу ( сплаву ), з якого виготовляють ювелірні вироби і карбують монети . Три срібні чарки , густо вкриті позолотою , а одна і зовсім золота , з високою пробою , теж були на шовковій хустці ( Кучер , Чорноморці , 1956, 396); Підрахунки показали , що на позолоту бані Софійської дзвіниці має піти три з половиною кілограми коштовного металу високої 96-ї проби ( Наука .., 9, 1971, 48); // Тавро на зливках благородного металу або на виробах з нього , яке вказує на якість сплаву та його склад . На срібних виробах [XVIII ст. на Україні ] зустрічається проба від 8 до 14 каратів включно (Укр. золотарство , 1970, 45). $ Вис о кої ( найв и щої , ч и стої і т. ін . ) пр о би хто , що – найкращої якості . Франко – лірик високої проби , і його ліричні вірші просяться часто в музику ( Коцюб ., III, 1956, 42); Тичина нікого не повторює в своїй добротній , високої проби чеканці поетичної строфи ( Рад . літ-во, 7, 1967, 45); Низьк о ї ( невис о кої і т. ін . ) пр о би хто , що – поганої якості . Він переконався , що молодий граф Едвін – чоловік дуже низької проби , картяр і розпусник (Фр., III, 1950, 166); Не завжди щастить журналам приходити на зустріч з читачем з повноцінним « багажем » : трапляються .. і твори невисокої ідейно-художньої проби ( Рад . літ-во, 7, 1971, 29). 4. Літературний або мистецький твір початківця . Казку .. я хотіла послать в Галичину, в дитячий журнал , якщо вдасться мені добре ця проба (Л. Укр., V, 1956, 18); Перший мій сценарій .. був задуманий як комедійний , і перша режисерська проба .. теж була в цьому жанрі ( Довж ., І, 1958, 21); * Образно . Не менш талановиті його [ морозу ] скульптурні проби . Він користується як матеріалом чим тільки зможе ( Коцюб ., II, 1955, 433). Пр о ба пер а див . пер о . 5. діал. Спроба . З біографічного боку вісімдесяті роки – то історія Франкових проб примиритися з галицькими народовцями (Крим., Вибр., 1965, 458); Удалося йому нарешті сяк-так заспокоїти побратимів і змусити до проби порятунку всім разом (Хотк., II, 1966, 240).