Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова “рятувати”; звільнення від небезпеки, загрози життю, лиха, знищення або виведення зі скрутного становища.
2. Те, що рятує, забезпечує безпеку, вихід із скрутного становища або допомагає подолати труднощі.
3. У релігійному контексті — звільнення душі від гріхів і наслідків гріхопадіння, обіцяне віруючим; спасіння.
Приклад 1:
І на закінчення — пронизливо точні слова Стуса, які я вже не раз повторювала: …самозбереження людських душі розрядів — запорука і порятунок всеблагий. … гріх — не боротися за себе і не випростувать себе.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
А все ж порятунок є: треба лише встати з ліжка і жити далі. Completto ранкових процедур, ванна з рожевого каменю (абіссинського?
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
Касситські царі вбачали порятунок від ассирійської експансії у воєнному союзі з хеттами, проте у XII ст. до н. е. Новохеттське царство загинуло внаслідок нашестя «морських народів» — племен середземноморських островів чи Балканського півострова.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”