пріор

1. Настоятель (голова) чоловічого католицького (зокрема, домініканського чи кармелітського) монастиря, який обирається на певний термін; аналог ігумена в православ’ї.

2. Посада або титул такого настоятеля.

3. У деяких лицарських орденах (наприклад, у Мальтійському) — керівник окремої адміністративно-територіальної одиниці (пріорства) ордену або старший лицар.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |