прейма

1. (діал.) Те саме, що прийма — місце, де збираються люди для спілкування, розваг або роботи; заст. просторічне позначення приміщення, закладу.

2. (діал., заст.) Те саме, що прийма — дія за значенням «приймати»; приймання, отримання.

Приклади вживання

Приклад 1:
Хоч з торбами підемо, та прейма матимем, де зиму зимувати». З попа була людина добра, то чи сказав що, чи ні, а зодягся в рясу — знак, що панотець до двора йде за ділом — і каже: «піду, попросю, а більш не можу».
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: прислівник () |